love is so precious

Ну шо , друзі мої, я тута...))) Дивилася стічку друзів всі щось пишуть, а я ...працюю, навчаюсь, і матюкаюсь. Як мене все е..т, всі щось від мене хочуть. Вже який раз я збираюсь поїхати на концерт в Київ і знову мене чимось пригрузили. Вот фак і так все життя, ти хочеш одне, а тебе посилають нах. І ось знову мене відволікають і не дають писати, дякую за це моєму любому Дімочке.

У вівторок була на концерті ОЕ. Так сумно стало, зал був наповнений наполовину, а я ще пам"ятаю ті часи коли пропихнутися в палаці спорту було неможливо.... Вразило те, що публіка на "ура" приймали їхні старі хіти(до оновлення складу) а новим просто аплодували... Це був перший концерт на якому я сиділа і просто дивилась і слухала, танцювати зовсім не хотілось- мабуть старію))) Загалом концерт вийшов добрий, але чомусь на мене така хандра напала, що ї досі ходжу набурмосена. Дивно якось, ніколиб не подумала, що слава ОЕ може занепасти...

Може хтось подумав, що ЖЖ Люби зібрало валізи на той світ, то ви помилились!
Просто чогось не було натхнення про щось писати. Я навть почала забувати той кайф від обсмоктування різних тем, але....
Я повернулась:)
Особливий привіт Ярославу, котрий весь час нагадує, що я "мала зараза".
Також Русі, не маю жодного поняття чи вона щось ще в себе пиши.
Артьому!!! ну тобі без коментарів за що"привіт"
Антону, за те що він "Антончик-сімпомпончик"(я працюю над твоєю ідеєю фікс!!!)
Колі, котрий наврят це прочитає, ....хоча.... Доречі, він чогось зі мною не розмовляє..."бывает"
Всім френдам з ЕЕ-журналу. А дали ж вони жару!!!
Блін, а таки знов це мені по приколу, тож почуємось))))

Свята закінчились, а проблеми залишились....універ мене доконає....
А як ви мої любі, френди? Всіх люблю і пам"ятаю.

Ми з Ольгою просто божевільні....
Прийшли сьогодні на одну пару і до тієї не дійшли((( Бо на кафедрі запрацював інтернет,і ми не стрималь...
а ще аби не було нудно, ми вирішили провести розслідування про одного красення з нашого університету. Прослідити за ним дізнатися хто він і що з себе представляє. Хоча в мене і є ,впринципі, ким займатись а ле ж і в універі треба якось розволікатись, От і маємось фігньой.
А взагалі, я дико щаслива і задоволена. Закохана....в життя і у все що до нього докладається.
Мені дуже легко і приємно. Останнім часом на мене нахлинули спогади...про минуле, про революцію, мітинги, Київ, холодні ноги, добрі міліціонери, привітні бабусі, щасливі репортери....помаранчеве небо....
Завтра будемо святкувати, дрес-код, щось помаранчеве з революції.
Ю-ЩЕН-КО!!!!
Отак почала за здравіє, закінчила за упокій.
Люблю всіх вас.

Хух...дорвалася до інтернету, напевно, тижні два небачила комп. Думала буде ломка від відсутності аськи чи ЖЖ, доступу до звичних мені сайтів, а тут ні.....Знайшла чим собі займатись, відпочиваю, спілкуюсь з новими людьми, ВЧУСЬ...прикольно)))) Не відмовилась би працювати, в цьому я відчуваю більшу необхідність.
на душі дуже спокійно і тепло, скажу так, ТАБУЛА РАСА....
все супер;) бажаю всім того ж.

всіх люблю і цьомаю))))

З розмови, щодо колосків які я плела. Хохма


Вініпуху 80 років! 
love_precious (20:03:37 9/10/2006) 
http://love-precious.livejournal.com/ диви що я вмію робити)))
 Yarik (20:04:27 9/10/2006) це хлопець?
 love_precious (20:04:33 9/10/2006)
 так 
love_precious (20:04:36 9/10/2006) 
так 
love_precious (20:04:56 9/10/2006) 
а що не помітно?
 Yarik (20:05:06 9/10/2006)
 не дуже 
love_precious (20:05:14 9/10/2006)
 а ти придивись
 Yarik (20:05:25 9/10/2006) 
куди саме 
love_precious (20:05:39 9/10/2006) 
ти його знаєш 
Yarik (20:06:13 9/10/2006) 
мене сірьга у вусі дещо збиває з пантелику 
love_precious (20:06:21 9/10/2006) 
чого? 
Yarik (20:06:38 9/10/2006) 
Мс не носить її
 love_precious (20:06:46 9/10/2006) 
а чого не? 
Yarik (20:06:55 9/10/2006) 
я не бачив 
love_precious (20:07:00 9/10/2006) 
НОСИТЬ
 Yarik (20:07:12 9/10/2006) 
куди світ катится........... 
love_precious (20:07:36 9/10/2006) 
те що ти його не впізна це просто гон 
Yarik (20:07:40 9/10/2006)
 а де це ви?
 love_precious (20:07:56 9/10/2006) 
я не знаю де він фоткав. Я плела 
Yarik (20:08:28 9/10/2006)
 у мене волосся 1 см, зроби мені також 
love_precious (20:08:35 9/10/2006) 
ага)))
 love_precious (20:09:11 9/10/2006)
 ну а як тобі? 
Yarik (20:09:22 9/10/2006) 
на козловського схож 
love_precious (20:09:28 9/10/2006) 
ги) 
Yarik (20:09:44 9/10/2006)
 ага

          

Таке враження, що все що я відчуваю це самообман! Ніби все, що я почуваю, придумано мною, для мене ж, аби не було мені нудно, чи щось типу того.

Щось зараз всі хворіють, херня якась..... я за місяць нехерово втратила вагу, хоча худнути, мені здавалось, вже нікуди...Тепер все на мені висить. Завтра з Ірою йдемо до лікарні, вона зі своїх причин я зі своїх....ненавиджу туди ходити. 

Мене ступорнуло на минулому етапі життя і я ні як не можу звідтам вилізти....
І хочеться впред йти, а таке враження, що нікуди...

Я дуже втомилася від всього і всіх

Якось в мене запитали, якої зовнішності мені подобаються хлопці. На що я відповіла: Високі, худощаві, з довгим волоссям(десь по плечі), і з загадковим поглядом, і було щось дивне в ньому. Мені відповіли, що в мене дивний смак. І дійсно, з таким образом вони якісь.....нетакі.... От бляха....Треба ж такий смак мати і мучатись з ним(((

В мене зкамунізділі телефон в маршрутці, витягнули з кишені. В нас же як, всі набиваються доупору, технічно хлопці зпрацювали....ПАДОНКИ. 
Так обідно......тепер доведеться робити на новий. ех, дуже дякую моїй любій подрузі irunka
за те, що вона завжди поряд, а особливо за те, що вона віддасть мені свій телефон. 
Я в такому гневе, що аж не можу ні чого писати нормального....Я просто не уявляю, як це можна просто взяти і витягти чужий телефон, от падлюки.
як мені сказали мої друзі, це привід купити новий крутонаворочений телефон.

І
Восени так солодко чіплятись за минуле
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже.
 З нимите, чого не буде: сіли, побалакали, поплакали.
Тоді між хмарами у небі ще були сині плями. 
Так буває восени.
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Так, щоб без тями (мамо-мамо-мамо).
Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку. Звідти пустить кіноплівку -
чорно-білим по живому: на, пригадуй, як буває восени
В тумані вчора бачив вранці сірі башти
Знаєш, з них очима вікна. Іноді зненацька страшно
Ніби шось важливе дуже вчора я програв в азарті
Їду ось тепер в плацкарті туди, де буду довго…
Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.

ІІ
Восени скрізь жовте. Сині плями позникали
Я питав - куди? Коли? Чі є на цьому дні корали?
Шось відповіло: нє-а. Шось посміхнулось криво
Я відчув, що все даремно, що все мимо. Пішла злива.
Как-как-кап-кап. Як сльози із очей Марусі
Мокрі люди в однині. Може, плачуть. Може, ні
Немов бабусі шорхають додому, як в ніч
зникають з неба плями сині. Знаєш, так буває...
Зробивши сальто, листя вниз стрибало, як
у цирку люди. Йшли дощі, як під копірку. Та, як
зірки вранці рано, все, жовтіючи, зникало. Тим часом
десь у небі мої хмари плями сірі знов плясали в однині
Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.

ІІІ
Далі все мовчало довго. Трохи змерз я. Був ранок сивий
Та новим асфальтом білим (що ж робити?) пішов додому
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Що я питав так довго вчора… у мікрофона...

Блін...ні фіга не добре.....тиждень тому я думала, що для щастя мені треба тільки особисте життя.......... А ні фіга мені тре тільки роботра  і гроші, а зарплатня буде тільки після 29го, я ласти скоро склею.... А є стільки потрібних речей, котрі купити можна тільки зараз......
блін обідно......

Зустрічаються росіянин з українцем. Заходить мова про президентів:
- Наш президент настоящий патриот, - каже росіянин. - Все делает для блага России!
- Подумаєш, здивував...- зауважує українець. - Наш також...

"Жизнь, как смертельная болезнь, передающаяся половым путем"

      Можливо хтось вважатиме, що так говорити, чи називати себе не можна, але мені все одно. Я вважаю, що всі люди боги, і тільки від нас САМИХ залежить ЯКИЙ Я БОГ. 
     Так прокинувшись ранком суботнім, вирішила, що для зняття стресу за перший навчальний тиждень, терміново треба поновити гардероб! Купити щось, що не терміново потрібне, але дуже приємно.
Повелася  я на напис "купуй українське", купила рульні туфлі на підборах. І поперлася я в них на концерт.....ото вже було))) Які відчуття, коли я на підборах,  я ніби лечу...така висока, поважна, "високомерная", "напыщенная".
    А які я понти кидаю з подарованим Ірою мунштуком...це капец. А останні два дні в мене просто ідеальний макіяж!!! Він в мене завжди вдалий, але зараз....
Хоча підвечір в мене розвивається "тоска зеленая", вдень  я людина, в котрої все "ОК". 

В мені стільки впевненості, що аж розриває, я просто відчуваю, як в мене на спині ростуть крила!
Я Богиня! Щастя в мені, я це знаю!!!

• На Першому місці в мене Кохання, я в ньому миле курча, і кредо: "Дика енергія, це я"
•  На Другому місці для мене Робота, тут я ніжна кішка, і працюю з фразою "Ненавиджу тупих уродів"
• На Третьому Майбутнє, воно буду в мене Велике як слон, і з лозунгом "Love is so precious"
• На четвертому Дім, де я добрий дельфін, і живу за принципом "Не відкладай на завтра, те що можна зробити післязавтра"
  
  
  Цікаво)))) Майбутнє Велике, і КОХАННЯ:)))

   P.S. фото просто так виклала, бо прикольне)))